Чорний перець

Перець – це надзвичайно різностороння спеція з широкою гамою кольорів і ароматів. Чорний перець дуже пекучий і має сильний аромат.

Чорний перець як спеція

Різний колір горошин вказує не лише на різні смакові якості, але й на ступінь пекучості. Зелений перець має найм’якший смак, тоді як чорний перець має найбільшу гостроту й духмяність. На сьогодні перець є найпоширенішою спецією й використовується в кухнях усіх країн світу. За цінні плоди, відомі як перець горошком, велися численні битви й тривалий час він коштував свою вагу в золоті. Історія перцю тісно пов’язана з Венеціанською республікою: посередницька торгівля перцем, яку вела ця держава, мала надзвичайно важливе значення аж до 16 ст.

Продукти, що містять чорний перець

Використання

Існує правило, яке стосується чорного та інших видів перцю: для отримання оптимального аромату горошини слід молоти безпосередньо перед використанням. Чорний перець забезпечує особливу гостроту страви, якщо додавати його цілим і готувати довше. Однак мелений перець не слід готувати занадто довго, оскільки він втратить свій аромат. Чорний перець – надзвичайно універсальна спеція, і його часто використовують із яловичиною, особливо стейками. Перець слід додавати в м’ясо лише після того, як його було підсмажено, оскільки інакше під впливом високих температур він може стати гірким.

Порада!

Щоб отримати фантастичну приправу для стейків, хвилину підсмажте на сухій сковороді кілька перчинок і крупно подрібніть їх товкачем у ступці. Потім змішайте мелений перець із сіллю й посипте підсмажений стейк.

Пов’язані рецепти

60—90 хв
Лінцерське печиво з перцево-апельсиновим мармеладом
60—90 хв Середньо

Ursprungsgebiet von schwarzem Pfeffer auf der Weltkarte: Indien

Рослина

Перець вважається предметом розкоші в Малабарі на узбережжі Індії вже понад 4000 років. Горошини перцю потрапили до Європи в 4 ст. до н. е. Цю спецію використовували для приготування їжі ще в давньоримські часи. Плоди вічнозеленого перцю використовують як спецію. Рослина має великі листки з довгими стеблами, кожна волоть включає 20–30 ягодоподібних кісточкових плодів розміром із горошину. Насіння міститься всередині цих плодів. Для отримання чорного перцю плоди збирають після того, як вони злегка пожовтіють, а потім сушать. Зморшкуватого, темно-коричневого вигляду й характерного аромату вони набувають у процесі ферментації.