Гвоздика
Гвоздика надає солодким і пікантним стравам духмяного, солодкого та зігріваючого аромату. Через свою форму назва цієї квіткової бруньки походить від старого французького слова, що означало “цвях”.
Гвоздика як спеція
Окрім надзвичайно духмяного та солодкого, м’яко зігріваючого та гіркого присмаку, гвоздика викликає в роті легке оніміння. Вона походять із Молуккських островів – того самого індонезійського архіпелагу, звідки родом мускатний горіх. Тому їх називають “Островами прянощів” не просто так. У минулому гвоздику частіше використовували в медицині, ніж на кухні. Вважалося, що її інтенсивний аромат допомагає усунути неприємний запах із рота, і навіть сьогодні гвоздична олія міститься в багатьох засобах для полоскання рота й зубних пастах. Гвоздика отримала назву завдяки своїй формі – вона походить від давньофранцузького слова clou de girofle (clou означає гвіздок).
Використання
У кухнях усіх країн світу гвоздику використовують у стравах будь-яких видів. Завдяки своєму аромату вона чудово доповнює екзотичні спеції, такі як перець, мускатний горіх, кориця і аніс зірчатий. У Європі гвоздику частіше використовують у солодких стравах, таких як компоте й печиво, але солодкий духмяний аромат також добре підсилює смак тушкованих страв, печені та глінтвейну. Мелена гвоздика присутня в багатьох азіатських сумішах спецій. Гвоздику слід використовувати ощадно, оскільки її яскраво виражений аромат і пікантність не зменшуються під час готування. Цілі бруньки гвоздики зазвичай видаляють перед подачею страви.
Порада!
Смачний спосіб використання гвоздики: вкладіть 1 або 2 лаврових листка й 6–12 бруньок гвоздики в очищену цибулю, щоб чудово підсилити смак страв із рису та м’яса.
Рослина
Гвоздика – вічнозелене дерево з родини миртових. Сьогодні його переважно вирощують в таких країнах, як Індонезія, Шрі-Ланка, Мадагаскар, Гренада й Танзанія (зокрема, Занзібар). Воно виростає до 20 метрів у висоту, цвіте жовтими та (або) білими квітами й має ароматне листя овальної форми. Рожеві квіткові бруньки на дереві використовуються як спеція: перед цвітінням їх збирають уручну в рамках довготривалого технологічного процесу й потім сушать. Після висихання вони втрачають приблизно три чверті ваги. У своїй рідній країні Індонезії гвоздику рідко використовують як спецію – натомість її подрібнюють і курять.
Коротка інформація
- Наукова назва
- Syzygium aromaticum
- Родина
- Миртові (Myrtaceae)
- Інші назви
- Гвоздичне дерево
- Походження
- Індонезія
Дізнатися більше
Зіра
